Відстрочка через догляд за матір'ю не залежить від інших членів сім'ї: суд скасував відмову чоловікові

Чоловік звернувся по відстрочку через постійний догляд за матір'ю, а комісія при ТЦК відмовила з причини «наявність інших осіб, які можуть здійснювати догляд». Суд визнав, що закон не пов'язує відстрочку за доглядом за власною матір'ю з відсутністю інших членів сім'ї, скасував відмову і зобов'язав комісію розглянути заяву повторно. Скасувати накази про призов і зарахування суд відмовив: призов уже відбувся, і таке скасування, за висновком суду, не відновить попереднього становища.

Що встановив суд. 5 травня 2025 року чоловік звернувся до ТЦК із заявою про відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: у зв'язку з необхідністю доглядати матір. 21 травня 2025 року комісія з питань відстрочки ухвалила протокол про відмову. Причина відмови: наявність інших осіб, які можуть здійснювати догляд.

Як чоловіка призвали. Наказом начальника ТЦК від 24 липня 2025 року чоловіка призвали на військову службу і відправили до військової частини. За наказом командира іншої частини від 23 липня 2025 року його зарахували до списків особового складу з 23 липня 2025 року. За відзивом цієї частини, 13 вересня 2025 року чоловіка виключили з її списків, і він вибув до нового місця служби.

Чому відмова у відстрочці протиправна. Суд розібрав норму закону і дійшов висновку: вона дає відстрочку тому, хто постійно доглядає власних батька чи матір, якщо потребу в догляді підтверджено висновком МСЕК або ЛКК, і не ставить цього права в залежність від того, чи є в сім'ї інші працездатні люди. Умова про відсутність інших членів сім'ї, які можуть доглядати, за висновком суду, стосується лише випадків, наведених у дужках цієї норми, зокрема догляду за батьком чи матір'ю дружини. Суд послався на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2025 року у справі №380/16349/24.

Що каже Порядок №560. Суд навів пункт 58-1 Порядку: той, хто доглядає хворих батька чи матір дружини, зазначає в заяві про відсутність інших працездатних членів сім'ї, а той, хто доглядає власних батька чи матір, такої інформації не зазначає. За додатком 5 до Порядку в цьому разі подаються документи про родинні зв'язки і документи про компенсацію на догляд або акт про встановлення факту постійного догляду. Тож відмову з мотивів наявності інших осіб, які можуть доглядати, суд визнав такою, що не ґрунтується на законі.

Чому суд не скасував накази. Суд виходив з того, що ТЦК за поіменним списком був зобов'язаний видати наказ про призов, а командир частини - наказ про зарахування. Доказів, що на момент цих наказів у чоловіка була відстрочка чи бронь або він не підлягав призову з іншої причини, у справі немає. Після зарахування до списків, за висновком суду, виникли нові правовідносини військової служби, і закон не передбачає звільнення зі служби через визнання протиправним зарахування до частини. Накази вичерпали дію, бо статус чоловіка змінився з військовозобов'язаного на військовослужбовця. Суд послався на постанову Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23: призов є незворотною процедурою, і визнання його протиправним не відновлює попереднього становища людини. Тому скасування наказів суд не вважав ефективним способом захисту.

Що казали відповідачі. ТЦК у відзиві просив відмовити в позові повністю: комісія відмовила через наявність інших осіб, які можуть доглядати, наказ про призов уже реалізовано, а оскаржувати його неефективно, бо скасування не відновить порушеного права. Частина, яка зарахувала чоловіка, писала, що командир був зобов'язаний видати наказ у день прибуття, а скасування наказу про призов не змінює статусу військовослужбовця і не тягне скасування наказу про зарахування.

Що суд вирішив. Позов задоволено частково. Рішення комісії, оформлене протоколом від 21 травня 2025 року, визнано протиправним і скасовано. Комісію зобов'язано повторно розглянути заяву чоловіка від 5 травня 2025 року про відстрочку з урахуванням правової оцінки суду. У скасуванні наказу ТЦК про призов від 24 липня 2025 року і наказу частини про зарахування від 23 липня 2025 року відмовлено. Чоловік звільнений від сплати судового збору, тож судові витрати не розподілялися. Справу розглянуто письмово, без повідомлення учасників.

Що далі

Позиції двох відповідачів відомі з відзивів і наведені вище. ТЦК наполягав, що відмова мала підставу, а наказ про призов уже реалізований і його оскарження неефективне. Частина, яка зарахувала чоловіка, наполягала, що діяла за обов'язком і що скасування наказу про призов не скасовує її наказу. Про відзив військової частини, куди чоловіка направили за наказом про призов, у рішенні не сказано.

Справу взято під спостереження: якщо в Єдиному реєстрі судових рішень з'явиться апеляційна постанова, позначка чинності зміниться.