Суд скасував чоловікові штраф 17 000 грн за відсутність військового документа: ТЦК не надав відео перевірки

За протоколом ТЦК від 21 лютого 2026 року, під час перевірки документів чоловік не мав при собі військово-облікового документа. 26 лютого начальник ТЦК оштрафував його на 17 000 грн. Суд установив, що ТЦК не надав доказів порушення, зокрема фото- і відеофіксації перевірки, яку вимагає закон, і скасував постанову, закривши справу.

Що встановив суд. 21 лютого 2026 року посадова особа ТЦК склала протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП: під час перевірки документів, за протоколом, чоловік не мав при собі військово-облікового документа. До протоколу додано акт про відсутність військово-облікового документа і відеозапис. У графі про роз'яснення прав і про дату та місце розгляду справи підпису чоловіка немає. У графах «від пояснення та підписання протоколу відмовився у присутності свідків» і «другий примірник протоколу отримав» немає ні даних і підписів свідків, ні підпису чоловіка. 26 лютого 2026 року начальник ТЦК виніс постанову, якою наклав на чоловіка штраф 17 000 грн. Підпису чоловіка в постанові немає, відомостей про те, що він отримав її копію, теж.

Що видно з інших документів справи. За роздруківками із застосунку «Резерв+» від 7 червня і 9 вересня 2026 року чоловік не є військовозобов'язаним, його знято з обліку з підставою «військовослужбовець», а дата проходження ВЛК - 21 лютого 2026 року. За копією військового квитка 22 лютого 2026 року чоловіка знято з військового обліку. Наказом начальника ТЦК від 26 березня 2026 року його призвали на військову службу під час мобілізації. За довідкою від 11 квітня 2026 року, на той день він перебував на військовій службі за призовом.

Що каже ТЦК. За відзивом ТЦК, постанову винесли після дослідження всіх наявних доказів. Зміст протоколу, за відзивом, оголошували чоловікові вголос, а підписів у протоколі немає взагалі, бо він не погоджувався з порушенням і категорично відмовився підписувати будь-які графи. Відеозапис, зазначений у протоколі як додаток, за відзивом ТЦК, досліджувався під час винесення постанови, але був видалений: інструкція Міністерства оборони встановлює строк зберігання таких записів на сервері 30 днів. Також ТЦК у відзиві заперечив, що чоловік був призваний до винесення постанови: за наказом, його призвали лише 26 березня 2026 року.

Що відомо лише з позовної заяви. Дати ВЛК (21 лютого) і зняття з обліку (22 лютого) суд установив за документами справи. Що ці відмітки до паперового військового квитка внесли саме працівники ТЦК, а в реєстрі причиною зняття з обліку вказано мобілізацію та призов, відомо з позовної заяви. За позовною заявою, такі відмітки самі потребували з'ясування, де був квиток у момент, який ТЦК вважає моментом порушення, і чи пред'являвся він посадовим особам. Де був квиток під час перевірки, суд не з'ясовував. За позовною заявою, 22 лютого чоловіка призвали і направили на службу; суд дату призову за матеріалами справи визначив як 26 березня 2026 року.

Чому суд скасував постанову. Обов'язок доводити законність постанови суд поклав на ТЦК. Закон вимагає під час перевірки документів вести фото- і відеофіксацію їх пред'явлення і перевірки. ТЦК не надав суду належних і допустимих доказів того, що чоловік не мав документа, зокрема такої фіксації. Сумніви щодо події правопорушення і вини суд витлумачив на користь чоловіка. Окремо суд зазначив, що в справі немає доказів належного повідомлення чоловіка про розгляд справи, тож ТЦК не дотримав статей 268 і 278 КУпАП і порушив його право знайомитися з матеріалами, давати пояснення, подавати докази і користуватися правовою допомогою.

Який довід суд відхилив. Чоловік стверджував, що на 26 лютого ТЦК уже знав про його призов, і провадження треба було закрити за пунктом 10 частини першої статті 247 КУпАП, який забороняє продовжувати провадження за статтею 210-1 щодо військовослужбовця. Суд не погодився: провадження завершилося постановою 26 лютого, а на службу чоловіка призвали з 26 березня. На дату постанови його лише зняли з обліку. Суд послався на таку саму позицію апеляційного суду в двох інших справах.

Що суд вирішив. Позов задоволено. Постанову від 26 лютого 2026 року про штраф скасовано, справу про адміністративне правопорушення закрито. Чоловік заявив 7000 грн витрат на правничу допомогу і підтвердив їх оплату. Суд, урахувавши складність справи, розумність і співмірність витрат, стягнув на його користь 1500 грн за рахунок ТЦК. Справу розглянуто за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін. Третьою особою в справі є державна виконавча служба.

Що далі

ТЦК подав відзив на позов і просив відмовити в задоволенні: це видно з тексту рішення. Відеозапис перевірки, за відзивом ТЦК, видалено після закінчення 30-денного строку зберігання. Коментар ТЦК не публікувався.

Справу взято під спостереження: якщо в Єдиному реєстрі судових рішень з'явиться апеляційна скарга або постанова, позначка чинності зміниться.

Що лишається незакритим

Чи сплатив чоловік штраф і чи відкривалося виконавче провадження, з рішення не видно. Державна виконавча служба бере участь у справі як третя особа, але про стан виконання постанови рішення нічого не каже.

Відеозапис зазначений у протоколі як додаток. ТЦК стверджує, що його досліджували під час винесення постанови, а потім видалили. Окремої оцінки цього пояснення суд не дав: він зазначив лише, що доказів порушення, зокрема відеофіксації, суду не надано.

Хто і коли вносив до паперового квитка відмітки від 21 і 22 лютого і де був цей документ під час перевірки, відомо лише з позовної заяви; суд цього не з'ясовував.

Чоловік у позові стверджував, що його призвали 22 лютого, а суд за наказом визначив дату призову 26 березня. Що відбувалося з чоловіком між зняттям з обліку і призовом, з рішення не видно.