Батька дитини з інвалідністю ТЦК призвав попри право на відстрочку - суд скасував наказ про призов

24 жовтня 2025 року ТЦК призвав чоловіка, батька дитини з інвалідністю до 18 років. ТЦК не надав суду доказів, що діяв правомірно, розглядаючи його заяву на відстрочку. Суд скасував наказ про призов і наказ частини про зарахування та зобов'язав частину прийняти рішення про звільнення.

Що встановив суд. Чоловік перебував на військовому обліку в ТЦК за місцем проживання. 22 жовтня 2025 року його затримали працівники ТЦК і доставили до ТЦК. 23 жовтня дружина чоловіка, вважаючи, що його викрали невідомі, двічі зверталася до поліції на 102: спершу про зникнення, потім про викрадення і незаконне утримання в ТЦК. Кримінальне провадження за цією заявою спершу не відкрили. 31 жовтня слідчий суддя зобов'язав поліцію внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою дружини про, на її думку, незаконне позбавлення волі чоловіка. 6 листопада поліція відкрила провадження за частиною 1 статті 146 Кримінального кодексу. Законність самого затримання адміністративний суд у цій справі не оцінював.

Що каже позовна заява. За позовною заявою, до ТЦК чоловіка доставили люди, які не мали повноважень на затримання. 23 жовтня його під конвоєм, без направлення і повістки, привезли на ВЛК; лікарів він, за його словами, не проходив, документів не підписував і від огляду відмовився. Довідку ВЛК від 23 жовтня і наказ частини про зарахування йому, за позовною заявою, дали лише сфотографувати в січні 2026 року. Ці обставини суд окремо не встановлював.

Чому суд скасував наказ про призов. Суд установив, що чоловік є батьком дитини з інвалідністю віком до 18 років, а за законом таких чоловіків не призивають. За позовною заявою, 22 жовтня 2025 року він подав до ТЦК заяву на відстрочку з усіма документами, але її не розглянули, а його направили на ВЛК і призвали. ТЦК не надав суду доказів, що діяв правомірно, розглядаючи цю заяву, і не спростував, що отримав її. Суд нагадав, що до рішення комісії за заявою на відстрочку людину не можна призивати і направляти на медичний огляд. За висновком суду, обставину про дитину з інвалідністю посадові особи ТЦК належно не перевірили, право на відстрочку проігнорували, і це призвело до протиправного призову та грубого порушення конституційних прав чоловіка. Суд послався і на практику Європейського суду з прав людини: ризик помилки державного органу несе держава, а не людина.

Чому впав наказ частини. Зарахування до частини відбувається на підставі списків, які надсилає ТЦК. Суд виходив з того, що скасування наказу про призов повертає людині статус військовозобов'язаного і робить протиправними всі накази, похідні від нього, навіть якщо ті, хто їх виконував, діяли правомірно. Тому наказ частини про зарахування чоловіка теж скасовано.

Про звільнення зі служби. Суд зазначив, що наслідком скасування наказів є обов'язок вирішити питання про звільнення чоловіка після набрання рішенням законної сили, а спосіб захисту має бути ефективним, щоб не довелося повторно йти до суду. У резолютивній частині частину прямо зобов'язано прийняти рішення про звільнення.

Що суд не скасував. Вимогу скасувати висновок ВЛК від 23 жовтня 2025 року суд відхилив. Відхилив і вимогу щодо наказу іншої військової частини: суд установив, що чоловік у ній не служив і до її списків не зараховувався, тож спору з нею немає.

Що казали відповідачі. ТЦК відзиву на позов не подав і витребуваних судом наказу про призов і висновку ВЛК не надав. Частина, куди направили чоловіка, у відзиві доводила, що визнання процедури призову протиправною не тягне звільнення зі служби, і посилалася на постанову Верховного Суду у справі №160/2592/23. Вона також наполягала, що чоловік не надав доказів звернення до ТЦК із заявою на відстрочку. Інша військова частина писала, що чоловік у ній не служив і правовідносин між ними не було. Позиції ВЛК у рішенні не наведено.

Що суд вирішив. Позов задоволено частково. Наказ ТЦК від 24 жовтня 2025 року в частині призову чоловіка і направлення до військової частини та наказ частини від 24 жовтня 2025 року про зарахування до списків особового складу визнано протиправними і скасовано. Частину зобов'язано прийняти рішення про звільнення чоловіка з військової служби і виключити його зі списків особового складу. У решті вимог відмовлено. Справу розглянуто письмово, без судового засідання. Чоловік звільнений від судового збору.

Що далі

ТЦК відзиву на позов не подав, і його позиція з рішення невідома. Коментар ТЦК не публікувався. Позиції обох військових частин відомі з відзивів і наведені вище: частина, куди направили чоловіка, наполягала, що скасування процедури призову не тягне звільнення і що доказів заяви на відстрочку немає; інша частина заперечувала, що мала з чоловіком будь-які правовідносини. Окремого запиту ми не робили: анонімний проєкт не може направити запит на публічну інформацію.

Справу взято під спостереження: якщо в Єдиному реєстрі судових рішень з'явиться апеляційна постанова, позначка чинності зміниться.