5 травня роботодавець подав заявку на бронь, а ТЦК того ж дня призвав чоловіка - суд скасував наказ про призов

30 квітня 2026 року чоловік утратив бронь у зв'язку зі звільненням, а 4 травня почав працювати на новому підприємстві. 5 травня роботодавець почав бронювати його, і того самого дня ТЦК видав наказ про призов. 8 травня бронь оформили до 29 січня 2027 року. Суд визнав наказ протиправним і зобов'язав частину звільнити чоловіка зі служби.

Що встановив суд. 30 квітня 2026 року чоловік утратив попереднє бронювання у зв'язку зі звільненням: так записано в реєстрі «Оберіг». З 4 травня він працює на новому підприємстві. 5 травня відповідальна за військовий облік на цьому підприємстві службовою запискою попросила керівника забронювати його. За витягом з Порталу Дія, чоловік має статус заброньованого до 29 січня 2027 року, дата результату - 8 травня 2026 року.

Що сталося 5 травня. Того ж дня начальник ТЦК видав наказ про призов чоловіка на військову службу під час мобілізації і направив його до військової частини. Того ж дня командир частини зарахував його до списків особового складу і на всі види забезпечення.

Чому суд скасував наказ про призов. Суд послався на пункт 29 Порядку бронювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №76 (у редакції постанови №1608 від 8 грудня 2025 року): з моменту формування списку держава гарантує автоматичне переведення працівника на спеціальний військовий облік протягом 72 годин. Суд дійшов висновку, що з 5 травня, коли роботодавець ініціював бронювання і подав заяву через Дію, чоловік мав законні підстави отримати бронь, а з 5 по 8 травня тривав визначений законодавством строк завершення процедури. ТЦК, за висновком суду, не перевірив належним чином право чоловіка на відстрочку у зв'язку з бронюванням, не забезпечив дотримання процедури і всупереч Порядку №76 видав наказ про призов. Те, що вже 8 травня відстрочку надано, суд урахував окремо.

Чому впав і наказ частини. Суд пояснив: протиправність першого наказу тягне за собою протиправність усіх наступних у тому самому ланцюгу, навіть якщо ті, хто їх виконував, діяли правомірно. Тому наказ командира частини про зарахування чоловіка на службу за призовом теж скасовано.

Про звільнення зі служби. Суд визнав, що чинне законодавство не передбачає підстави звільнити військовослужбовця через незаконний призов чи на підставі рішення суду. Проте спосіб відновлення права має бути ефективним, а служба є прямим наслідком наказу про призов. Тому суд зобов'язав частину виключити чоловіка зі списків особового складу і звільнити з військової служби. В уточненому позові, як його наводить суд, вимог було дві - скасувати два накази. Суд нагадав, що може вийти за межі позовних вимог, якщо це потрібно для ефективного захисту прав людини.

Про медичний огляд. 27 березня 2026 року військово-лікарська комісія визнала чоловіка придатним до служби. Доводи позову щодо медичного огляду суд по суті не розглядав: порядок огляду не є предметом оскарження в цій справі.

Що казали відповідачі. Військова частина у відзиві вимог не визнала: зарахування до списків іде не на власний розсуд, а за іменними списками від ТЦК, а оскаржений наказ уже виконаний. ТЦК у відзиві теж просив відмовити: за його даними, новий роботодавець подав заявку на бронювання через Дію 8 травня, тож з 30 квітня по 8 травня бронювання в чоловіка не було, а під час мобілізаційних заходів він не надав жодних документів про чинну відстрочку.

Що суд вирішив. Позов задоволено повністю. Наказ начальника ТЦК про призов і наказ командира військової частини в частині зарахування чоловіка на службу визнано протиправними і скасовано. Частину зобов'язано виключити чоловіка зі списків особового складу і звільнити з військової служби. Від судового збору позивач звільнений за законом, тож питання судових витрат суд не вирішував.

Що далі

Позиції обох відповідачів відомі і наведені вище: вони викладені у відзивах на позов. Військова частина наполягала, що зарахувала чоловіка за списком від ТЦК і наказ уже виконано. ТЦК наполягав, що заявку на бронювання подано 8 травня і станом на 5 травня права на відстрочку в чоловіка не було. Окремого коментаря установ ми не шукали - анонімний проєкт не може направити запит на публічну інформацію.

Рішення оскаржується. Військова частина подала апеляційну скаргу і просила відстрочити сплату судового збору через відсутність фінансування. 7 жовтня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд у відстрочці відмовив і залишив скаргу без руху: немає документа про сплату збору 1597,44 грн і доказів, що копію скарги надіслано іншим учасникам. На виправлення дано десять днів з дня вручення ухвали. Позиція частини - у її скарзі, а самої скарги в реєстрі немає.